- Спокійне
- —————————————————————————————Спокі́йнеіменник середнього родунаселений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спокійненький — прикметник … Орфографічний словник української мови
спокійненько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… … Український тлумачний словник
Спокойное — Село Спокойное укр. Спокійне крымскотат. Dermenci Страна Украина … Википедия
благоденство — а, с., книжн., заст. Спокійне, безтурботне життя … Український тлумачний словник
відсоптися — пу/ся, пе/шся, док., розм. Відновити спокійне дихання після бігу, різких рухів і т. ін.; віддихатися … Український тлумачний словник
заводь — і, ж. 1) Невелика затока або частина річки з уповільненою течією; мілке місце озера, ставу; затон. 2) перен. Спокійне, затишне місце чи середовище з відсталим і закоснілим буттям … Український тлумачний словник
рай — ра/ю, ч. 1) За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. || За біблійною легендою – сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до гріхопадіння. 2) перен. Красива, благодатна місцевість. || Чудове, спокійне, щасливе… … Український тлумачний словник
тихо — 1) Присл. до тихий 1), 3), 5 8). || Без розмов, співу і т. ін.; мовчки. 2) у знач. присудк. сл. Про тишу, про відсутність голосних звуків. 3) у знач. присудк. сл., у сполуч. зі сл. на душі, на серці. Про стан душевного спокою. 4) у знач. присудк … Український тлумачний словник
благоденство — іменник середнього роду спокійне, безтурботне життя книжн … Орфографічний словник української мови